У творчості Івана Миколайчука є роботи, відомі як просто рядок у фільмографії і про які ми майже нічого не знаємо. До таких належить, зокрема, його роль у музичному телефільмі «Лада з країни Берендеїв», який 1971 року на кіностудії ім. О. Довженка поставив Анатолій Буковський (оператор Ігор Бєляков, художник Анатолій Мамонтов).
Варто сказати кілька слів про цього режисера. Народився 1925 року. Юнаком освоював фронтове життя: гвардії лейтенант, командир взводу розвідки штабної батареї 188 гвардійського артполку 85 гвардійської стрілецької Ризької дивізії. Був поранений, нагороджений орденами. Ця інформація, взята з Вікіпедії, важлива для того, щоб зрозуміти характер творчості цього режисера, який з кінця 1950-х працював на кіностудії ім. О. Довженка, а з 1962 року почав ставити самостійно і до 1991 року поставив 14 фільмів. Були в нього психологічно-побутові драми («Сумка повна сердець»), телефільми («Варчина земля», 1969 і автобіографічна стрічка «Володьчине життя», 1984). Але були й військово-пропагандистські (Операція «Велика Ведмедиця»). Телефільм «Лада з країни Берендеїв» випадає з магістральної лінії його суворого з відтінками ліричності реалізму стилю, бо це була казка та ще й музична (музику написав Олександр Білаш, але куди поділася його мелодійність, яку глядачі високо оцінили у ранніх фільмах Володимира Денисенка!)
Іван Миколайчук знявся в цього режисера двічі: в головній ролі в суворому фільмі «Бур’ян» за романом Андрія Головка (1966 рік) й у телефільмі «Лада з країни Берендеїв». І якщо про його персонажа Давида Мотузку, як і про сам фільм «Бур’ян», тоді писали і хвалили, то музичний телефільм пройшов майже непоміченим, хоча режисер зібрав сузір’я талановитих акторів – короля Магнума ІV грав Микола Яковченко, його доньку, принцесу Маггот – Ніна Антонова, дружина режисера, міністра витончених церемоній Микола Гринько, в ролі сучасної Баби Яги, яка любить дивитись телевізор, – Майя Булгакова, співачку Гамаюн зіграла Раїса Недашківська, а спів головної героїні Лади озвучувала наша неповторна Діана Петриненко.
У цій компанії Івану Миколайчуку випала роль чарівника Рея, який у хаотичному середовищі королівства, де панувала суміш естрадних співачок з морськими піратами, що, крім безпробудного гуляння в таверні виконували місію клакерів на конкурсі співачок для того, щоб перемогла принцеса (геть бездарна!) і здобула титул найкращої співачки світу. У сценарії Олександра Філімонова були закладені критичні стріли на адресу конкурсів псевдоспівачок, а також на адресу правителів країни, де панує підкуп і неправда, бо, як слушно каже Рей, справи погані, коли на зміну благородним чарівникам приходять королі і товстосуми. Ще одна особливість стрічки, яка нині сприймається як актуальна, – це носіння масок в королівському палаці.
Миколайчуку грати там особливо нічого не треба було – за нього промовляла його зовнішність і приємний костюм, який йому личив. Це той випадок, коли такий типаж просто необхідний, аби казка могла закінчитись благополучно і щасливо.
Лариса Брюховецька
Немає коментарів:
Дописати коментар