Іваночку! Чекає кіноплівка.
Лишай косу в сусіда на тину.
Іди у кадр, екран – твоя домівка,
Два виміри, і третій – в глибину. (Ліна Костенко)
Вечір організований редакцією журналу «Кіно-Театр» та НСКУ. Ведучі: Лариса Брюховецька, Вікторія Котенок, Станіслав Чернілевський
На вечорі відбулася ПРЕЗЕНТАЦІЯ книжок серії «Бібліотека журналу «Кіно-Театр»: Лариса Брюховецька, Вікторія Котенок. Талант і гра. Українські актори театру і кіно – К. : 2021. Лариса Брюховецька. Таємна історія фільмів. Пам’ять документів. К. : 2021
3 червня – такий збіг – 93 років з дня народження Костянтина Степанкова. Миколайчук і Степанков – лицарі українського кіно, обидва множили його славу і славу України. Вони разом знімалися в багатьох фільмах.
Людмила Лємєшева, захоплюючись віртуозністю гри Степанкова, його здатністю до напівтонів, писала про його героя як про перемогу утопічної комуністичної ідеї в одній окремо взятій людській душі – чистій і чесній душі комісара комісарів Федора Лобачова. «Однак пластичний малюнок ролі, запропонований актором, – продовжує вона, – свідчив ще про щось – окрім слів і понад буквальне значення. Ці якісь страдницькі сторожкі очі, ця тінь тривоги на обличчя, дитячої безпорадності й незрозумілої провини, ця вроджена шляхетність жесту, яка контрастує з прямолінійністю слів і категоричністю тону, ця невагомість легкого тіла…». Лобачов «бентежився перед людиною, яка не боїться заглядати в глибину власної душі та ставити прокляті запитання». Тою людиною був комісар Громов, зіграний Іваном Миколайчуком.
Тому не випадково вечір було відкрито коротким фрагментом з фільму «Комісари», де за кадром звучить пісня «Їхав козак за Дунай» у їхньому виконанні. Цей епізод, де в кадрі Миколайчук, Степанков, Брондуков, Федір Панасенко, став камертоном, який задав атмосферу.
Гості вечора – персонажі книжки «Талант і гра. Українські актори театру і кіно»: Ада Роговцева (у фільмі «Вавилон ХХ озвучувала роль Мальви, яку зіграла Любов Поліщук), Лариса Кадочникова («Тіні забутих предків», «Комісари», «Білий птах»), Раїса Недашківська («Сон», «Вавилон ХХ»), Леся Самаєва, а також акторка Київського ТЮГу Валерія Чайковська, режисер, продюсер, педагог Василь Вітер, письменниця і сценаристка Ірен Роздобудько та майстер авторської пісні Ігор Жук.
Ті, хто бувають в книгарнях та бібліотеках, очевидно, звернули увагу, що там майже немає книжок про кіно. В цьому сенсі Україна дуже відстає від, скажімо, сусідньої Польщі, де є багато дослідників, і в Академії наук, і в університетах, які пишуть і видають книжки про кіно – і своє, і зарубіжне, перекладають зарубіжні видання. Тому появу в нас книжки про кіно можна вважати дивом. Як з’явилась «Талант і гра»? Завдяки програмі КМДА з підтримки книговидання. Нам пощастило: співробітник департаменту суспільних комунікацій КМДА Олексій Шепетович минулої весни повідомив мені, що, попри пандемію, ця програма, правда в скороченому вигляді, все-таки буде реалізована й запропонував подати рукопис. Моє літо пройшло під сузір’ям українських акторів – і це була справжня насолода писати про них – я дуже їх люблю і ціную. В результаті – я так захопилась, що перевищила обсяг рукопису (не знала, що він суворо регламентований), і довелося навіть коротити. Самовіддано працювала над нею і друга авторка, співробітниця журналу «Кіно-Театр» Вікторія Котенок. Книжка вийшла і вже поповнила бібліотечні фонди Києва.
У книжці 28 портретів. Вона присвячена пам’яті Івана Миколайчука. Наш легендарний актор тут у розкішному гроні своїх колег і однодумців. Це: Борислав Брондуков, Костянтин Степанков, Наталя Наум, Василь Симчич, Лесь Сердюк, Богдан Ступка. Завдяки їхньому таланту засяяли і здобули міжнародне визнання шедеври 1960–1970-х років: «Тіні забутих предків», «Камінний хрест», «Анничка», «Комісари», «Білий птах з чорною ознакою», «Захар Беркут», «Пропала грамота», «Вавилон ХХ». Знімалися з Іваном Миколайчуком також Антоніна Лефтій («Камінний хрест», «Захар Беркут»), яка живе в Австралії, Федір Стригун («Пропала грамота», «Вавилон ХХ»), Анатолій Хостікоєв («Вавилон ХХ»).
У відповіді на анкету про вплив Миколайчука на сучасне кіно одна з респонденток назвала Ахтема Сеітаблаєва – його творчий портрет також є у книжці. Він, як і Миколайчук, поєднує акторство і режисуру.
У книжці можна прочитати і про таких неповторних індивідуальностей, як Леонід Биков, Микола Гринько, Сергій Іванов. Вони залишили яскравий слід в українському кіно, були акторами загальносоюзного масштабу. Не так давно пішли від нас актори Сергій Романюк і Віталій Савчук. Перший – почав зніматися у віці 40 років, але наверстав упущене: навіть у роки, коли кіно переживало занепад, багато знімався в серіалах, підкреслюючи, що знімається у серіалах, коли режисер – український і матеріал – хороший. Віталій Савчук – учень Валентини Чистякової, актор особливий, людина неймовірно талановита і скромна, його виставу «Заметіль» шанувальники його таланту дивилися по кілька разів. П’ять років він працював в Національному театрі ім. І. Франка. Педагог від Бога, він уславився серед студентів Інституту екранних мистецтв як самовідданий педагог.
Героями книжки є також актори-сучасники: Богдан Бенюк, Ірма Вітовська-Ванца, Віктор Жданов, Римма Зюбіна, Віталій Салій, Олеся Самаєва, Олена Хохлаткіна і Роман Ясіновський.
На вечорі відбулася і ПРЕЗЕНТАЦІЯ сайту «Іван Миколайчук: доля, фільми, ролі» http://www.mykolaichuk.info/ заснованого за меценатської підтримки. Його наповнює редакція «Кіно-Театру». Презентаційне відео підготував адміністратор сайту, режисер Іван Канівець, який розповів про його формування і дію.
Валерія Чайковська познайомила присутніх з унікальною людиною – її чоловіком, актором Віталієм Савчуком – щемлива розповідь була відкриттям для присутніх. З детальної розповіді режисера, президента кіностудії ВІАТЕЛ, завкафедрою телережисури Інституту екранних мистецтв Василя Петровича Вітра, який, до речі, цього місяця також відзначатиме свій ювілей, присутні дізналися про його документальний фільм 1989 року «Іван Миколайчук. Тризна», а також про спільну з Віталієм Савчуком роботу з підготовки студентів кафедри телережисури в Інституті екранних мистецтв.
Акторка театру і кіно Леся Самаєва подякувала за цікавий вечір, де вона дізналася багато нового.
Людяним і щирим був виступ письменниці і сценаристки Ірен Роздобудько, зокрема, згадка про інтерв’ю з Марічкою Миколайчук, та майстра авторської пісні Ігоря Жука.
Другу книжку – «Таємна історія фільмів» – презентували Станіслав Чернілевський, Сергій Марченко та Сергій Тримбач. Станіслав Чернілевський на таких вечорах традиційно присвячує поетичні експромти – цього разу наступально-енергійні дифірамби він присвятив родині Брюховецьких.
Атмосферу вечора творили не тільки виступи, фото на екрані та кстенд з книжками, присвяченими Миколайчуку, а й – безперечно – сам Іван Васильович, який своїм потужним талантом продовжує надихати і вселяти віру в те, що Україна буде!
Немає коментарів:
Дописати коментар