неділя, 28 березня 2021 р.

Книги, присвячені Івану Миколайчуку: "Білий птах з чорною ознакою"



Білий птах з чорною ознакою. Іван Миколайчук: спогади, інтерв’ю, сценарії. – Упор. Марія Миколайчук. – К. : Мистецтво, 1991. – 399 с., іл.

 

Книжку тиражем 15.000 примірників випущено до 50-річчя Івана Миколайчука. Нині вона вже є раритетом. З анотації: «З його іменем пов’язаний успіх таких фільмів, як «Сон», «Тіні забутих предків», «Білий птах з чорною ознакою» «Камінний хрест», «Пропала грамота», «Захар Беркут» і, звичайно ж, «Вавилон ХХ» – перша режисерська робота Миколайчука. Книжка містить краще з літературного доробку митця, спогади про нього провідних діячів літератури і мистецтва».

Відкриває книжку емоційна поезія «Пам’яті Івана Миколайчука» Станіслава Чернілевського, написана в день, коли ховали Івана Миколайчука. В ній – ремінісценції з «Вавилона ХХ»: «Стоїть Іван і теше домовину/ Собі і скрипці / Скрипці і собі». «І хрест Йордані, вирубаний з криги, / І біла пара крику понад ним». І провідна думка – віра у вічні цінності:

«І молодість, і воля Кобзарева
З очей твоїх дивитимуться в нас».

Сценарій «Білий птах з чорною ознакою» (співавтор Юрій Іллєнко) як свідчення його блискучого кінематографічного й літературного таланту. Далі – розділ «Спогади», який відкриває коротенький нарис Віктора Івченка «Багатогранний талант» (1967). Варто назвати, чиї спогади увійшли до книжки. Їх написали колеги і друзі митця: Сергій Параджанов, Іван Драч, Юрій Іллєнко (вміщено також «Уявне інтерв’ю», надруковане 1972 року в журналі «Искусство кино», №11), Леонід Осика, Борис Івченко, Роман Іваничук, Костянтин Степанков, Іван Гаврилюк, Лесь Сердюк, Ніна Матвієнко, Валентина Ковальська, Володимир Михайловський, Олег Фіалко, Михайло Слабошпицький, Лариса Кадочникова.

В розділі «Рецензії, інтерв’ю» неабиякий інтерес має розповідь самого Івана Миколайчука «Далека подорож» про поїздку з фільмом «Тіні забутих предків» на Міжнародний кінофестиваль у Мар-дель- Плата в березні 1965 року (текст свого часу друкувався в журналі «Мистецтво»). Зібрано тексти, що побачили світ у періодиці, зокрема, рецензія Леоніда Череватенка на «Вавилон ХХ» (1980), фрагмент з неопублікованого інтерв’ю Віталія Борщова, розмову з Миколайчуком журналіста Федора Зубанича («Сходження на перевал»), вперше надрукована «Історія однієї історії» Сергія Тримбача. Увійща до книжки також його бесіда «Родовід фільму» про «Вавилон ХХ», надрукована в журналі «Искусство кино». В цьому ж виданні було вміщено дискусію з приводу цього фільму, в якій взяли участь Людмила Лємєшева та Олег Ковалов – вона також вміщена у книзі. Під назвою «Совість художника» надруковано інтерв’ю Оксани Курган (1981), де йшлося про життя, про людей, про творчість.

У завершальний розділ «Нездійснені наміри» увійшли його сценарії «Чиста дошка» з коротким післясловом Марії Миколайчук, «Кувала зозуля у бабине літо…», літературний сценарій «Небилиці по Івана, знайдені в мальованій скрині з написами».

Завершує книжку стаття Сергія Тримбача «Вавилон, брате, Вавилон»! і фільмографія.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Така невгасима любов…

  Мені здається, що Марічку Миколайчук я знала завжди. Тріо «Золоті ключі» зазвучало й відразу стало дуже популярним тоді, коли я ще була ...