неділю, 3 жовтня 2021 р.

Про книгу "Фільм "Тіні забутих предків": погляд через півстоліття»


 

Я втішена з'явою такого солідного і обґрунтованого видання про знаковий і загадковий, епохальний і завжди сучасний фільм! Люблю, обожнюю цей вибух у нашому кіномистецтві, який сколихнув увесь світ. Який підняв на високий щабель самосвідомість тих українців, які його подивилися колись вперше, а потім - ще багато разів... Так, бо це скриня, повна чудес, і відкриваєш їх для себе поступово, бо щоразу тебе осяває щось нове, те, чого раніше ти або не відчув, або не зрозумів так глибоко, як це задумав творець...

 

  Жадібно поглинаю усе написане про фільм. Але ж цікаві розповіді розпорошені, то там, то сям натрапляєш на них... Не раз думала про те, аби все цікаве було зібрано в одному виданні і стало потужним індикатором для українців, які чомусь іронічно-сором'язливо- напівзневажливо-напівосудливо ставляться до своєї нації, не знаючи глибин нашої історії, не цінуючи нашу культуру, та й, врешті, самих себе, іменуючи ,,хохлами" (на радість недругам)...

   Тож з нетерпінням очікую тієї миті, коли ця енциклопедія про ,,Тіні забутих предків" потрапить і до моїх рук, і на очі тим, кому ой як потрібно підвищити градус самопізнання в контексті пізнання рідної культури.

Надія Лукащук

Немає коментарів:

Дописати коментар

Така невгасима любов…

  Мені здається, що Марічку Миколайчук я знала завжди. Тріо «Золоті ключі» зазвучало й відразу стало дуже популярним тоді, коли я ще була ...